Домашнє насильство
Домашнє насильство — це серйозна соціальна проблема, яка впливає на багато сімей і негативно позначається на фізичному, психологічному та емоційному здоров'ї постраждалих.
Домашнє насильство — це дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства.
Де вчиняється:
- в сім’ї;
- у межах місця проживання;
- між родичами;
- між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю,
але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі.
Домашнє насильство включає:
- фізичне насильство;
- сексуальне насильство;
- психологічне насильство.
- економічне насильство.
Фізичне насильство — це ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, заподіяння смерті, інші дії насильницького характеру.
Сексуальне насильство — це діяння сексуального характеру, вчинені без згоди, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи.
Психологічне насильство — це словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері.
Економічне насильство — це умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству
поширюється на:
- подружжя;
- колишнє подружжя;
- наречені;
- мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
- особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
- особи, які мають спільну дитину (дітей);
- батьки (мати, батько) і дитина (діти);
- дід (баба) та онук (онука);
- прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
- вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
- рідні брати і сестри;
- інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
- діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
- опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
- прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя;
-також дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання.
Які є спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству:
- терміновий заборонний припис;
- обмежувальний припис;
- взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
- направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Відповідальність за вчинення домашнього насильства:
- адміністративна (статтею 173² КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, яка передбачає: накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
- кримінальна (статтею 126¹ КК України, передбачена кримінальна відповідальність, яка передбачає: громадські роботи на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційний нагляд на строк до п’яти років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до двох років.
План дій особи постраждалої від домашнього насильства:
- повідомити поліцію за номером 102;
- знайти адреси місць, де можна залишитись на ніч у разі необхідності, та продумати маршрут, як швидко потрапити туди, підготувати копії документів, речі першої необхідності;
- звернутися у разі необхідності за медичною допомогою за номером 103;
- за необхідності звернутися до центрів соціальної допомоги або громадських організацій та обговорити кроки вирішення ситуації, отримати консультацію щодо можливих подальших кроків за телефонами гарячих ліній;
- звернутися до безоплатної правничої допомоги за отриманням юридичної підтримки (допомога у складанні заяви на винесення обмежувального припису,стягнення матеріальної чи мораль-ної компенсації тощо).
Усі, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання мають право на захист від домашнього насильства!
Куди звернутись за допомогою:
- 102 поліція;
- 0800-500-202 гаряча лінія Національної поліції України;
- 15-45 урядова гаряча лінія;
- 15-47 національна гаряча лінія з протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству;
- 0800-500-335 національна гаряча лінія з попередження домашнього насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;
- 0800-500-225 національна дитяча гаряча лінія;
- 0800-213-103 контакт-центр системи безоплатної правничої допомоги.
Домашнє насильство — це злочин. Кожна людина має право на безпеку, повагу та захист у своїй родині. Якщо ви або хтось із ваших близьких потерпає від жорстокого поводження, не мовчіть — допомога поруч.
