Грип птиці: шляхи передачі, клінічні ознаки та алгоритм дій при виявленні захворювання
Грип птиці — висококонтагіозна хвороба, що характеризується явищами септицемії, ураженням органів дихання і травлення. Вплив грипу птиці на птахівництво призводить до суттєвих економічних збитків (знищення поголів’я птиці, накладення карантинних та інших обмежувальних заходів, заборона торгівлі, додаткові ветеринарно-санітарні заходи)
Збудник хвороби – РНК-геномний вірус, який у диких птахів не викликає масового захворювання та важких симптомів, проте, серед домашньої птиці може викликати гострий перебіг захворювання та загибель.
РЕЗЕРВУАР ІНФЕКЦІЇ – дика водоплавна птиця. Вірус було виділено від 90 представників водоплавної птиці. Здебільшого, інфекція у них протікає безсимптомно.
ДЖЕРЕЛО ВПГП – хвора та перехворіла птиця.
ІНКУБАЦІЙНИЙ ПЕРІОД – 1-7 днів.
ВІРУСОНОСІЙСТВО – 2-3 місяці.
ЗАРАЖЕННЯ –повітряно-крапельно, аліментарно, трансоваріально.
ФАКТОРИ ПЕРЕДАЧІ:
- тара;
- корми;
- інкубаційні яйця;
- тушки;
- пір’я;
- обслуговуючий персонал;
- комахи;
- пухоїди;
- дикі птахи;
- гризуни.
НЕОБХІДНО ЗНАТИ, ЩО:
• при збільшенні контакту інфікованої перелітної, синантропної та домашньої птиці відбувається перезараження;
• збільшується кількість птахів, які задіяні в інфекційному процесі;
• підвищується загальна концентрація вірусу;
• збільшується кількість мутацій вірусу;
• підвищується патогенність вірусу;
• в геометричній прогресії збільшується кількість вірусу, який виділяється у зовнішнє середовище;
• збільшується ризик виникнення нових інфекційних вогнищ.
Інфекція (H5N1) чи штамами, які містять гемаглютинін H5 або Н7, характеризується:
– тяжким перебігом та масовою загибеллю птиці;
– ураженням органів дихання і травлення;
– ознаками катарального кон’юнктивіту, риніту, синуситу, трахеїту, пневмонії, катарально-геморагічного ентериту, нефриту, крововиливами в різних органах.
Клінічні ознаки залежать від:
- патогенності вірусу;
- виду птиці.
ДЛЯ ВИСОКОПАТОГЕННОГО ГРИПУ ПТИЦІ ХАРАКТЕРНІ:
• депресія;
• зниження апетиту;
• зниження яйценосності;
• нервові прояви;
• ціаноз гребеня, сережок;
• кашель;
• чхання;
• пронос;
• раптова загибель.
Шляхи передачі та розповсюдження:
- Мігруючи, перелітні птахи переносять вірус у нові місця.
- Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, яйцем.
- Зараження домашньої птиці відбувається у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами або тушками забитої птиці, незнешкодженими відходами забою, яйцями.
- Поширення інфекції серед птахів збільшує ймовірність прямої її передачі людям при безпосередньому контакті з інфікованими (або мертвими) дикими (або свійськими) птахами або через заражену землю та воду.
- Мігруючі водоплавні птахи – основне джерело вірусу в природі, вони є резервуаром вірусу та менш чутливі до інфекції.
Клінічні ознаки:
- Загальні для всіх видів птахів: відмова від корму і води; підвищення температури тіла; пригнічення; порушення координації рухів, парези, паралічі; риніт; кон’юнктивіт.
- У курей: ціаноз шкірних покривів (зміна кольору гребеня, борідок і кінцівок); набряк підклювного простору; підшкірні геморагії (крововилив) на кінцівках; діарея; зниження виробництва яєць; кашель і чхання.
- У водоплавних птахів: нервові явища (викривлення шиї, відсутність реакції на зовнішній подразник, кругові рухи); помутніння рогівки; сліпота.
Алгоритм дій власників птиці при виявленні ознак захворювання: при ознаках захворювання чи незвичній поведінці птиці, у випадку масової загибелі, необхідно терміново сповістити територіальний орган Держпродспоживслужби у вашому районі або лікаря ветеринарної медицини, який обслуговує ваш населений пункт.
Для профілактики інфекційних захворювань птиці необхідно:
- здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки за наявності ветеринарних супровідних документів;
- з метою проведення необхідних профілактичних заходів, інформувати державну ветеринарну службу про наявність птиці;
- на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;
- дотримуватись режиму закритого типу (не допускати вигулу домашньої птиці поза межами дворової території);
- утримувати птахів різних видів окремо;
- виключити можливість контакту домашньої птиці з дикою, особливо водоплавною, і синантропними птахами;
- не допускати сторонніх осіб в місця утримання домашньої птиці;
- проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;
• вірус надійно знешкоджує 2%-й їдкий натр, 3%-й розчин хлорного вапна, 5%-й креолін, 5%-й фенол, 2%-й формальдегід, 2%-на азотна кислота, 2%-й ефір, 2%-й хлороформ протягом 10–30 хв. Пряме сонячне проміння знезаражує вірус за 50–55 год, температура 55–60 °С – 30–50 хв, а 65–70 °С – за 5–2 хв.
- забій домашньої птиці, призначеної для реалізації в торгівлі, здійснювати на спеціалізованих підприємствах;
- проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території утримання птиці;
- проводити знезараження посліду та підстилки шляхом спалювання або біотермічним методом;
- дотримуватися правил особистої гігієни при догляді за птицею (змінювати одяг та взуття, мити руки з милом, патрати в рукавичках);
- для специфічної профілактики використовують атенуйовані або інактивовані вакцини.
