Мишоподібні гризуни – небезпечні шкідники сільськогосподарських культур
Мишоподібні гризуни є одними із найнебезпечніших шкідників озимих культур протягом осіннього-зимового періоду. Частіше у сільськогосподарських угіддях області зустрічаються звичайна та гуртова полівки, курганчикова та польова миші. Основними місцями резервації мишоподібних гризунів являються багаторічні трави, особливо люцерна, переважно другого і третього років, хащі бур’янів, лісосмуги, узбіччя доріг тощо, з яких проходить міграція на посіви озимих культур.
Мишоподібним гризунам присутні характерні різкі коливання чисельності і стрімке заселення посівів, які пов’язані з їхніми біологічними особливостями – здатністю до швидкого розмноження і недостатньою стійкістю температури тіла. Вони чітко між собою пов’язані і коригуються кормовою базою і наявними погодними умовами.
Температура тіла гризунів досить різко змінюється в залежності від температури і вологості повітря, швидкості вітру і сонячної активності. Змочування тіла миші чи полівки веде до різкого і швидкого падіння температури і часто закінчується загибеллю шкідника, крім того, цьому може сприяти навіть підвищена вологість повітря при пониженій температурі. Також згубно діє на них і висока температура +35-36°С.
Для відновлення температури тіла і підтримки його на оптимальному рівні для нормальної життєдіяльності організму мишоподібним гризунам доводиться споживати велику кількість їжі, особливо калорійної, необхідність в якій зростає в зимовий період. Також нестача їжі обумовлює пониження плодючості гризунів. Відсоток самок, які розмножуються в цей період різко падає, а у вагітних навіть спостерігається розсмоктування зародків. І навпаки, при надлишку кормів статеве дозрівання у молодих гризунів настає значно раніше, кількість зародків збільшується, а проміжки між народженнями потомства у самок скорочуються. Окрім цього на плодючість впливає не тільки кількість, а і якість спожитого корму (зерно, насіння бур’янів).
Архітектура нір, облаштування гнізд, добові і сезонні ритми життя, міграції у мишоподібних гризунів прилаштовані для пом’якшення згубного впливу несприятливих умов середовища і в першу чергу коливань температур повітря та його вологості в місцях заселення.
Ще одним важливим фактором, який впливає на розповсюдженість і чисельність мишоподібних гризунів є рослинний покрив. Він створює мікроклімат, який пом’якшує вплив несприятливих погодних умов, особливо значення рослинного покриву зростає у зимовий період, а навесні забезпечує більш рівномірний розподіл талої води по поверхні грунту, що в значній мірі запобігає затопленню нір.
На чисельність шкідників великий вплив іноді мають хвороби епізоотійного характеру. Обумовлюються вони найчастіше великою чисельності гризунів, коли у них внаслідок нестачі їжі виникає виснаження організму і пониження стійкості до захворювань. Частіше такі епізоотії виникають в холодні і вологі періоди року.
Виключно висока репродуктивна здатність мишоподібних гризунів при сприятливих умовах дозволяють їм досить швидко розмножуватися і масово заселяти поля. В цьому плані посіви зернових являються зручними місцями для їх розвитку.
2. Характеристика основних видів. Полівка звичайна - довжина тіла 8-
Свої нори полівка розміщує зазвичай групами. Вони мають складну будову, складаючись з багаточисельних підземних ходів, гніздових камер і місць для зберігання запасів їжі. Зазвичай гніздова камера знаходиться на глибині 15-
Звичайна полівка найбільше пошкоджує зернові культури – від посіву і до збирання врожаю. В зимовий період влаштовуючи під снігом багаточисельні ходи, шкідник живитиметься і надалі. Шкідник належить до швидко розмножуючих видів – самка може спарюватися уже на 16 день, вагітність у неї триває в середньому 20 днів. Зазвичай проміжок між народженням складає 20-30 днів. В середньому самиці народжують по 5-6 малят. Розмноження шкідника розпочинається ранньою весною і триває до пізньої осені, іноді взимку.
Курганчикова миша. Схожа на хатню, відрізняючись більш світлішим забарвленням, особливо в нижній частині тіла. Шкідник робить значні запаси їжі, стягуючи у великі кучі – курганчики, насіння різних бур’янів, зерен хлібних злаків, тощо. Діаметр такого курганчика сягає до
3. Заходи захисту. Зниження шкодочинності мишоподібних гризунів базується на створенні несприятливих умов для їх життєдіяльності в агроценозах, за рахунок зменшення площ придатних для резервації і розселення популяції шкідника. З цієї точки зору в першу чергу потрібно передбачити правильне розміщення культур в сівозміні, віддалення озимих зернових від посівів багаторічних трав і пасовищ, збережені чорного пару і т.д.
Також важливою умовою підтримання низької чисельності гризунів являється проведення агротехнічних і господарських заходів, перешкоджаючих заселення гризунами посівів. Недопущення втрат при збиранні врожаю, вчасно проведений обробіток грунту значно обмежують час перебування гризунів на зібраній площі. Особливо ефективною є глибока оранка, під час якої знищуються нори, гнізда, запаси шкідників, поверхневий обробіток в цьому плані менш дієвий. Проводити ці роботи потрібно якісно, не допускаючи огріхів, так як саме в таких місцях буде проходити скупчення шкідників.
За наявності 3-5 колоній гризунів на гектар застосовують отруєні зернові принади: бактороденцид 1-2,5 кг/га, мишолов, р. бродіфакум, (виготовлення принади з вмістом д.р. 0,005%), шторм 0,005% воскові брикети 1 брикет на нору, Раттер/VENATOR.р, 1,0 л/на 10 кг зерна та інші дозволені родентициди. Препарати на основі фосфіду цинку (ФОСФІТ, Роденфос, Стрілець, Щурин) виключені з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та відповідно заборонені до використання на території України.
При проведенні обробок необхідно дотримуватись вимог Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Важливо пам’ятати, що запізнення з початком обробітку може призвести до зниження ефективності препаратів, тому буде необхідно повторне їх використання.
Головний спеціаліст
Держпродспоживслужби Н.БРИЖАТА
в Миколаївській області
