Захист прав ромської національної меншини
На сьогоднійшній день ромська національна меншина є найбільш дискримінованою в Європі. Незважаючи на декларовані державою рівні права для представників усіх національностей, саме роми є найбільш незахищеними та вразливими серед інших національних меншин, представлених в Україні.
В нашій державі проживають понад 300 тисяч ромів, близько 90 % з них стверджують, що зазнають переслідувань через свою національну приналежність.
Проблема соціально-правового захисту ромського населення є найбільш яскравою, через критично низький рівень освіти і інформованості, ромське населення повністю дезінтегроване від нормального життя. Переважна більшість ромського населення є безграмотним або мають початковий рівень освіти але роми – це громадяни України, які мають свою культуру, особливості, ведуть своєрідний спосіб життя. Варто пам’ятати, що роми як і українці, або будь яка інша національна спільнота мають право на захист від держави, а їхні права та обов’язки зафіксовані законами України й міжнародним законодавством. Саме тому українці повинні розуміти, що представники цього етносу заслуговують на толерантність такі само, як і всі інші жителі України.
Захист прав національних меншин гарантується Конституцією України, Законом України «Про національні меншини в Україні» та іншими нормативно-правовими актами. Україна стала учасником низки міжнародних договорів, які стосуються прав та захисту національних меншин, зокрема Рамкової конвенції про захист національних меншин.
Згідно зі статтею 11 Конституції України держава сприяє розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
Держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію:
- користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або через національні культурні товариства,
- розвиток національних культурних традицій,
- використання національної символіки,
- відзначення національних свят,
- сповідування своєї релігії,
- задоволення потреб у літературі, мистецтві, засобах масової інформації,
- створення національних культурних і навчальних закладів та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству.
Пам’ятки історії і культури національних меншин на території України охороняються законом.
Громадяни України, які належать до національних меншин, мають право:
- обиратися або призначатися на рівних засадах на будь-які посади до органів законодавчої, виконавчої, судової влади, місцевого самоврядування, в армії, на підприємствах, в установах і організаціях,
- збереження життєвого середовища у місцях їх історичного й сучасного розселення,
- вільно обирати та відновлювати національність,
- на національні прізвище, ім'я та по батькові,
- відновлювати свої національні прізвище, ім'я та по батькові,
- в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати "по батькові", мають право записувати в паспорті лише ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - ім'я батька і матері,
- встановлювати і підтримувати зв'язки з особами своєї національності та їх громадськими об'єднаннями за межами України, одержувати від них допомогу для задоволення мовних, культурних, духовних потреб, брати участь у діяльності міжнародних неурядових організацій.
Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав і свобод громадян за національною ознакою забороняється й карається законом.
Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером «гарячої лінії» системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів). За згаданою «гарячою лінією» можна отримати консультацію з правових питань, дізнатися інформацію щодо актуальних адрес центрів та з’ясувати інші питання функціонування системи надання безоплатної правової допомоги.
